Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення

2. Основні особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення


Поняття правового режиму земель

Поняття «правовий режим земель» категорія доктринальна. Існує велика кількість наукових визначень цього поняття1.Узагальнюючи їх, видається, що під правовим режимом земель сьогодні розуміється встановлений правовими нормами порядок поведінки по відношенню до земель.


Особливе цільове призначення

На наш погляд, основною особливістю правового режиму ЗСГП є їх особливе цільове призначення (розглядалося вище). Поряд із загальним цільовим призначенням, що характеризує ЗСГП в силу самої їх належності до відповідної категорії, певні особливості цільового призначення мають окремі різновиди («види використання») ЗСГП:

Закон виділяє такі «види використання» ЗСГП:

  • землі для товарного сільськогосподарського виробництва (п.«а» та «б» ч.3 ст.22 ЗКУ), що приблизно відповідає поняттю «землі сільськогосподарських підприємств» (див. ст.ст.24, 25, 27-30 ЗКУ, ст.10 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст.20 ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію»);
  • землі фермерських господарств (ст.ст.31, 32 ЗКУ, ЗУ «Про фермерське господарство»);
  • землі для ведення особистого селянського господарства (ст.33 ЗКУ, ЗУ «Про особисте селянське господарство»);

Проблема. Незважаючи на вимогу використовувати земельні ділянки «лише за цільовим призначенням» та «багаторівневе» регулювання питання визначення цільового призначення конкретних ділянок зі складу ЗСГП, цей правовий режим визначається зазвичай дуже нечітко. Напр., немає однозначної єдності в питанні, чи можна на землях ОСГ зводити капітальні будівлі. Ні ЗКУ (ст.33), ні ЗУ «Про особисте селянське господарство» дане питання прямо не вирішують. У правозастосовчій діяльності зустрічається підхід, за яким будівництво капітальних будівель на землях ОСГ не допускається. Нам видається, що підстави для такого висновку відсутні. Навпаки, ст.6 ЗУ «Про особисте селянське господарство», яка вказує на використання для ведення ОСГ «будівель і споруд», вказує на можливість будівництва на землях ОСГ. На таких позиціях знаходився і Держкомзем України (див. лист від 05.11.2003 №14-17-1І1439/7074).


  • землі для сінокосіння та випасання худоби (ст.34 ЗКУ);
  • земельні ділянки для садівництва (ст.35 ЗКУ);
  • земельні ділянки для городництва (ст.36 ЗКУ);
  • земельні ділянки для підсобного сільськогосподарського виробництва несільськогосподарських підприємств (ст.37 ЗКУ).

На наш погляд, встановлення особливостей правового режиму у перерахованих випадках є невиправданим, особливо тоді, коли правовий режим земель повязується виключно із формою здійснення господарської діяльності. Переконані, що сад на землях комунального сільськогосподарського підприємства не повинен мати відмінності у правовому режимі порівняно із «фермерським» садом або садом «несільськогосподарського» підприємства чи садом на ділянці, наданій для ведення ОСГ.

Особливе цільове призначення ЗСГП визначає й інші особливості їх правового режиму, що будуть розглянуті нижче.


Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель

Законодавство встановлює пріоритет сільськогосподарського використання земель (ст.23 ЗКУ). Гаряче підтримують необхідність такого пріоритету і авторитетні вчені зокр., Н.І. Титова2. Проте у правовій доктрині також цілком обґрунтовано відзначається, що положення ст.23 ЗКУ слід застосовувати в сукупності із положеннями ст.5 кодексу3, яка закріплює принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки та забезпечення раціонального використання та охорони земель. Тобто земельні ділянки повинні використовуватися насамперед у спосіб, що забезпечить їх максимальне наближення до природного стану4, і лише в другу чергу, по можливості використання для сільськогосподарських потреб за умови забезпечення нормативів оптимального співвідношення земельних угідь (ст.165 ЗКУ). З цією пропозицією «перекликається» пропозиція Н. Ільницької встановити внутрішньовидовий пріоритет в межах земель сільськогосподарського призначення на користь земель, що використовується для рослинництва5.


Особливий субєктний склад у відносинах із використання ЗСГП

Щодо особливостей субєктного стану відносин із використання ЗСГП, див. теми «Право власності на землю», «Право землекористування», а також «Право на земельну частку (пай)».

Станом на 01.04.2006 площа земель, переданих у власність недержавним сільгосппідприємствам, становила 30,7 млн. га, або 50,9% земельного фонду України, з них: сільськогосподарських угідь передано 28,3 млн. га, або 67,9% від загальної площі продуктивних земель6.



Нормування розмірів ЗСГП

П.13 розд.Х «Перехідні положення» ЗКУ обмежує розмір земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у приватній власності:

«13. На період до 1 січня 2015 року громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом.»


Дане тимчасове обмеження є, як видається, рудиментом радянського земельного ладу. У сучасних умовах нормування розмірів ЗСГП набуває нового значення, постає задача нормування розмірів земельних ділянок, виходячи не із засад зрівняльного перерозподілу землі, а із економічних та агротехнічних міркувань. При цьому доцільно встановлювати мінімально допустимі розміри земельних ділянок.

Першим прикладом подібного нормування у сучасному законодавстві є встановлення нормативів мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки ФГ, що успадковується (ст.23 ЗУ «Про фермерське господарство», ПКМ від 10.12.2003 №1908 «Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується»). Нормативи встановлені в залежності від адміністративного одиниці (області), у якій знаходиться земельна ділянка. Між тим, на наш погляд, на мінімально допустимий розмір земельної ділянки повинні впливати вид сільськогосподарських угідь, тип ландшафту, кліматичні зони (що не збігаються із кордонами областей), рельєф місцевості тощо. У постанові ж уряду, схоже, нормативи просто «взяті зі стелі».


Особливий порядок набуття ЗСГП

Такий особливий порядок встановлений насамперед для приватизації ЗСГП для ведення ФГ, ОСГ, садівництва (див. тему «Набуття, перехід та припинення права власності на земельні ділянки»).


Особливості зміни цільового призначення

Також відносно ЗСГП встановлений особливий порядок зміни цільового призначення, що детально розглядався у темі «Правова охорона земель» при описі такої складової охорони земель, як захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.


Специфічні обовязки щодо охорони та відновлення родючості ЗСГП

В першу чергу на охорону ЗСГП спрямовані такі заходи з охорони земель, як

(1) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування,

(2) захист сільськогосподарських угідь від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб,

(3) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів,

(4) консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Детальніше щодо змісту цих заходів див. тему «Правова охорона земель».

Специфічним заходом із охорони земель від забруднення є здійснення т.з. агрохімічної паспортизації ЗСГП, яка первісно була передбачена УП від 02.12.1995 №1118 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення». Обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводили детальну агрохімічну паспортизацію полів за Керівним нормативним документом «Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок» (1996), затв. Технічною радою «Украгрохім» 24.01.19957. Форма та порядок ведення агрохімічного паспорту затв. наказом Мінагрополітики від 11.10.2011№536 (до цього діяв наказ Мінсільгосппроду №321 від 30.11.1993). За період 1996-2000 рр. в Україні обстежено земель на площі 27313 тис.га, на яку видано агрохімічні паспорти, що характеризують сучасний стан родючості ґрунтів і ступінь їхнього забруднення8. Згодом відносини із агрохімічної паспортизації були врегульовані законодавчо див. ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» (ст.ст.1,12 Закону) та ЗУ «Про охорону земель» (ст.ст.18,19,27,34,37,54), ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (ст.ст.1,8,9).


Обовязковість розробки проектів землеустрою

Відповідно до ч.4 ст.22 ЗКУ (до 01.01.2015 «поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів» - п.18 розд.Х ЗКУ),

«4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель».


Відповідальність за використання з відхиленням від затверджених проектів землеустрою передбачена ст.55 КУпАП.


Особливий режим ЗСГП у зонах затоплення

Особливий режим ЗСГП у зонах затоплення рекомендований ПКМ №87 від 31.01.2001 «Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків». Зокр., для різних типів річок або окремих їх ділянок і різних зон ризику (за частотою затоплення) передбачається певний порядок їх використання у сільськогосподарському виробництві - див. додатки 2 і 3 до затвердженого ПКМ порядку, які викладені у формі рекомендацій (за відсутності законодавчої основи інша форма і неможлива) щодо різновиду угідь, а також сільськогосподарських культур, що можуть використовуватися.


Особливий режим ЗСГП спеціальних сировинних зон

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.8 ЗУ «Про дитяче харчування»,

«1. У виробництві дитячого харчування застосовується сировина, яка виробляється переважно у спеціальних сировинних зонах.

2. Порядок надання статусу спеціальної сировинної зони  та загальні вимоги до них визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. У спеціальній сировинній зоні забороняються будівництво промислових та хімічних об'єктів, а також будь-яка інша діяльність, яка за висновком державної екологічної експертизи може призвести до погіршення стану довкілля.

4. Застосування пестицидів та агрохімікатів у спеціальній сировинній зоні провадиться за спеціальними технологіями, що забезпечують отримання продукції, яка відповідає обов'язковим параметрам безпечності, затвердженим відповідно до закону.»


Порядок надання статусу спеціальної сировинної зони визначається ПКМ від 03.10.2007 №1195.


Особливі правила оподаткування

Сільськогосподарські угіддя оподатковуються за особливими ставками, встановленими ст.272 ПКУ.





1 Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.: Л.О. Бондар, А.П.Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В.В. Медведчука. К.: Юрінком Інтер, 2004. С.65; Иконицкая И.А. Земельное право Российской Федерации. Учебник. М., 2002. С.200; Краснов Н.И. Теоретические основы правового режима земель специального назначения. Автореф. доктор. диссертации. М., 1966. С.8; Земельное право. М.: «Юридическая литература», 1969. С.252; Общая теория советского земельного права. М., 1983. С.346; Проблемы экологического, земельного права и законодательства в современных условиях (Материалы научно-практической конференции) // Государство и право. 2001. - №6. С.118; Луняченко А.В. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення // Земельне право. 2006. - №1. С.64; Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.: Л.О. Бондар, А.П.Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.; За заг. ред. В.В. Медведчука. К.: Юрінком Інтер, 2004. С.72; Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.: За ред. М.В. Шульги. К.: Юрінком Інтер, 2004. С.252.

2 Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України. Науково-навчальний посібник // За ред. докт. юрид. наук, проф. Н.І. Титової. Львів: ПАІС, 2005. С.11.

3 Кулинич П.Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель в земельному праві України // Право України. 2004. - №8. С.48.

4 Кулинич П.Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель в земельному праві України // Право України. 2004. - №8. С.48; Кулинич П.Ф. Обєкти правової охорони земель сільськогосподарського призначення: теоретичний аспект // Бюлетень Міністерства юстиції України. 2007. - №12 (74). С.54, 57.

5 Ільницька Н. Про поняття, структуру та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2000. Вип.35. С.355.

6 Офіційний сайт Держкомзему України // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish/article;jsessionid=D671CC1AE41688C0837CAA664B7B6944?art_id=39058&cat_id=20657

7 Міністерство аграрної політики України // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://minagro.gov.ua/page/?2061

8 Булигін С.Ю., Ачасова А.О. Раціональне землекористування: стан та перспективи // Землеустрій і кадастр. 2005. - №3. С.45-46.